Олена Ружицька з Миколаєва: «Ми даємо людям надію, а вони – нам».
Олена Ружицька – керуюча магазином JYSK у Миколаєві – місті, яке з самого початку війни попадало під обстріли. Ситуація тут була неспокійною з самого початку війни. Та Олена разом із колективом магазину залишилися і, як виявилося, несли дуже важливу місію не тільки для JYSK, а в першу чергу, для покупців.
«Мій ранок 24 лютого почався не з нового сезону Indoor, а з телефонного дзвінка моєї заступниці Deputy Store Manager, яка сказала: «Ти тільки не хвилюйся, але почалася війна».
Після того кожен день і ніч були схожі: довгі черги повсюди, нічліг у бомбосховищі, матрац у коридорі вдома, вибиті вікна нашого магазину, постійне перекликання після кожного вибуху... Насправді не хочеться багато писати про погані речі, буду про хороші.
Ми твердо вирішили залишатись у місті, працювати в магазині, приносити миколаївцям користь, продаючи товари JYSK.
І, правду кажуть, людина звикає до всього. Ми відкрились для покупців у березні, бо вже не було сил сидіти вдома, так хотілось працювати. Як виявилося, ми давали людям надію, а вони нам.
В червні ми почали збирати товари та обладнання магазину, який компанія вирішила перевести в місто Червоноград, а також допомагати нашим захисникам, годувати тваринок на вулиці, частіше збиратися разом і дякувати один одному за кожен день в магазині, який нам вдалося попрацювати разом.
Шкода, що саме війна змусила нас цінувати прості речі, які і є щастям: ранкова 5-хвилинка з кавою, обговорення місцевих новин, і, що важливіше, переживань та сподівань.
Наразі, як відомо, ситуація загострюється, і в Миколаєві стало небезпечно жити й працювати. Тому я та більша частина команди магазину найближчим часом переїжджають до Києва. Магазин, на жаль, будемо вимушені тимчасово закрити – сподіваємось на короткий термін – до стабілізації ситуації в місті.
Кожного ранку ми прокидаємось від вибухів, хитаються вікна. Потрібно скоріше покидати місто… Та знайте, що в нас гарне почуття гумору, на ньому досі й тримаймося.
Я вдячна своїй команді, що в такий складний час ми стали ближче, не боїмося, підтримуємо один одного, іноді жаліємося (як без цього), дивимось вперед у майбутнє. Адже світло обов'язково переможе темряву, а добро переможе зло. Тримаймося, друзі!»
