Неймовірно пишаємось та чекаємо на тебе в команді
У Збройних Силах України на цю мить служать 52 працівники JYSK. Компанія підтримує колег, ці хлопці й дівчата щомісяця отримують від компанії зарплату та премії. Ми з ними постійно на зв’язку, допомагаємо закрити їхні потреби під час служби. Кожна історія варта публікації. Сьогодні мова йде про Сашка Власова, який пішов воювати одразу після відмічання 25-річчя.
Трішки передісторії, або меблі – то не кросівки
Сашко працює в JYSK майже чотири роки, до роботи ставитися з теплом та гумором. Прийшов в JYSK після іншого відомого рітейлера, що продає спортивний одяг та інвентар. Каже, що одразу прийшов на справжній челендж – підготовку до Чорної п’ятниці. «Для порівняння – на попередній роботі ми приймали 60-100 коробок, а тут – 100 палет. Звісно, шафи — не кросівки. Та то все питання звички, тим більше коли тебе вітає такий крутий колектив!».
Хоч якась стабільність під час війни
«Як почалась війна, JYSK допоміг відчути хоч деяку стабільність – і виплатою зарплатні, і наявністю роботи. Я переїхав до Києва, де запропонували роботу в магазині в ТЦ Україна. Я попрацював менш як місяць, захотілось поїхати знову в Харків, додому. Там вийшло попрацювати лише два тижні, із-за постійних обстрілів прийшлося з дівчиною повертатися назад до Києва. Де мене знову прийняли на посаду комірника за мого прохання.
З часом звик до нової посади та обов’язків, все стало на свої місця, включився в процес, за місяць навів лад на складі, ще через місяць інші процеси — і все стало пречудово, зі мною працювали найкращі колеги. Потім ми все довели до автоматизму, і магазин став працювати максимально ефективно й злагоджено, що одразу відобразилося на показниках».
За словами керівниці Сашка та керуючої магазином Анни Бикової, з перших днів знайомства з Сашком одразу було зрозуміло, що це людина діла та слова. Він швидко знайшов спільну мову зі всіма колегами, завоював прихильність колективу своїм відношенням господаря на складі. «Саша зробив неоціненний вклад в роботу складу та магазину. Надійний колега та вірний товариш», - говорить вона.
Вирішив і пішов до лав ЗСУ
«З часом зрозумів, що я потрібен на фронті. З початку війни я перечитав достатню кількість книжок про історію України, зрозумів, що війна почалась не два і навіть не десять років тому, війна триває вже століттями, і воювати будуть не всі, але більшість. Постійно ставив собі питання «я повністю здоровий, і чому багато хлопців воює, а я ні?». З початку року почав готуватися, проходити курси так мед та іншої військової підготовки. Момент подачі документів прийшов спонтанно, я просто вирішив і пішов. Моя дівчина працює у військовому госпіталі фізичним терапевтом, відновлює поранених з різним ступенем тяжкості».
Анна згадує той момент: «У Сашка широке коло інтересів, починаючи від професійної гри в футбол, закінчуючи курсами IT. І я вже готувалась до того, що він обере саме напрямок ІТ і буде надалі розвиватись там. Але якось я чую від нього, що він проходить курси тактичної медичної підготовки. Так, на всякий випадок. І вже через пару місяців чую від нього приголомшливе: "Я йду служити в ЗСУ". Пишаємося, водночас хвилюємося і чекаємо назад у команду».
Сашко розповідає, що, коли дізналися про його рішення, команда і керівник дуже переживали за нього. Та й вони й компанія поставилися із розумінням та підтримкою. «За мною залишилося робоче місце, зарплатня, дуже вдячний за таку позицію».
