Колеги з Харкова залишилися в місті і навіть продовжують працювати
Олексій Панченко та Інна Коцегуб працюють пліч-о-пліч в JYSK Україна 15 та 12 років відповідно. Олексій – керуючим магазину, а Інна – заступником керуючого. З самого початку війни вони залишилися в Харкові, допомагають відновлювати місцеві магазини, а також переміщати товари із двох закритих магазинів Харкова в магазини на Західній Україні.
Коли було зруйновано ТРЦ «Восторг», саме вони зголосилися навідатися до зруйнованого магазину й оцінити масштаби розрухи. Після чого приїздили туди не раз по робочих задачах. За що JYSK їм неоціненне вдячний! Зараз вони тимчасово працюють на різних магазинах, та, як сказала District Manager Євгенія Костенко, їх надовго розлучати не можна! І ми всі сподіваємося, що скоро життя повернетеся до більш-менш звичайного ритму.
Далі колеги розповідають, про труднощі, через які їм прийшлося пройти за цей чи не найважчий період у житті: «Наш улюблений Харків – тихомирне індустріально-студентське місто!.. Вранці 24 лютого вибухи у цьому місті перевернули наш світ».
«24 та 25 лютого в мене повинні були бути вихідні. Тому я не збирався рано вставати, і коли родичі розбудили мене о п’ятій ранку зі словами «вставай, нас бомблять», я навіть не повірив і пішов далі спати. Та заснути вже не міг. Підійшов до вікна, прислухався – тиша. Вже хотів передзвонити та обуритися невдалим жартом. Коли раптом роздався вибух… Все одразу завертілося, понеслося, все як в тумані», - ділиться Олексій.
«Вибухи розбудили мене ще до світанку. Усвідомивши, що почалася війна, переді мною став вибір – бігти чи залишатися. Та мої батьки відмовилися їхати, і я залишилася з ними, оскільки їм потрібний догляд, - розповідає Інна. - Почалися дні й тижні, схожі один на інший. Вибухи, бомбардування, повітряні тривоги, тривожне очікування того, що ось-ось прилетить у наш будинок або в будинок друзів та знайомих. Щодня руйнування, смерті людей, страх та жах…
У Харкові залишилися майже всі працівники нашого магазину. Ми переписувалися, зідзвонювалися і тим самим підтримували одне одного. Не дарма кажуть, що справжній друг впізнається в біді. Було багато моментів, коли колеги приходили на допомогу. Купували та привозили ліки для моєї мами, відстоявши на морозі шість годин у черзі в аптеку. Дуже дякую їм за це! Всі труднощі, які посипалися на нас дощем, ще більше згуртували або навіть споріднили нас. Попри все життя триває!
Наприкінці березня ми відкрили для роботи перший у Харкові магазин з початку війни. Ви навіть не можете уявити, з якою радістю та наснагою ми поїхали на роботу! Завдяки Миші Панченко, який усіх збирав містом, ми могли приїхати до магазину. На той момент транспорт у Харкові взагалі був відсутній.
Минуло ще трохи часу і колеги потихеньку почали повертатися до міста. Ми потроху підготували та відкрили три магазини, на черзі був ще один. Та ракета Іскандер відсунула наші плани… Довелося зайнятися відновлюванням зруйнованих магазинів.
Зараз у Харкові працюють 4 із 6 магазинів. Ситуація в місті дуже напружена, обстріл тільки посилюється, ні вдень, ні вночі немає спокою. Немає так само і безпечних місць у Харкові, скрізь може прилетіти будь-якої миті. Живемо за розкладом тривог…Сподіваємось і віримо, що скоро закінчиться весь цей жах та терор.
У планах на майбутнє – відкрити два магазини, що залишилися. Але це буде можливе лише тоді, коли наші славні ЗСУ відкинуть якомога далі від міста ворога і люди повернуться додому.
Дякую компанії JYSK за фінансову підтримку, дякую District Manager Євгенії Костенко за моральну підтримку, яку ми відчуваємо й по цей день. Цінуємо, любимо та поважаємо!
З любов'ю, Олексій та Інна. Харків, ми харків'яни!»
