Колеги, якими ми особливо пишаємося
Серед співробітників JYSK в Україні 32 захищають батьківщину від російської агресії. В цей день особливо і кожного дня ми хочемо, щоб вони відчували нашу підтримку і те, що ми їх дуже чекаємо, для того, щоб після перемоги ми разом змогли працювати й продовжувати жити звичайним життям.
Більшість колег на службі майже з початку війни, тобто пів року й більше. Дехто вже служив на момент російського вторгнення. Ми запитали, про що вони мріють після перемоги, за чим сумують понад усе та що хотіли б передати своїм колегам.
ЯК Я ОПИНИВСЯ НА ВІЙНІ
Ці історії до болю схожі одна на одну та водночас такі різні. Всіх цих хлопців і дівчат у військовій амуніції кольору хакі об’єднують спільні цілі й палке бажання захищати батьківщину.
Анатолій Кльоц зі старт-команди в перший день війни їхав із самої Одеси до Києва. Приєднався до ТрО, потім в складі групи швидкого реагування обороняв Київ та мікрорайони. Коли на київському напрямку ворог був відбитий, залишитися в тилу вже не зміг, тепер служить у всім відомому медичному батальйоні Госпітальєри. «Працювати, розвиватися та ні на хвилинку не сумніватися в потужності наших збройних сил, добровольців, волонтерів. Ви - наше натхнення відчайдушно боротися і повернутись додому!», - передає він колегам.
Іван Ігнашкін, заступник керуючого у київському магазині в ТЦ “SKY Mall” був призваний у квітні через брак медиків у ЗСУ. Каже, що найбільше сумує за мирним життям, сім'єю та свободою, а також за роботою й переживає, що буде важко наздогнати колег у знаннях асортименту та обслуговуванні. Іване, можемо тебе запевнити, що про це тобі зараз турбуватися точно не потрібно, все наздоженеш!
Владислав Лобановський і Владислав Горбач – друзі й колеги з магазину у ТЦ «Gulliver» у Києві, одразу після початку війни пішли записуватися до Збройних Сил Їх навіть не брали з першого разу, і вони надихнулися ще більше тим фактом, що вже на другий день війни стільки людей за власним бажанням пішли захищати країну, рідних та відстоювати наші спільні цінності.
Михайло Добріцький, стажист керуючого в одному з магазинів у Запоріжжі, з самого початку війни боронив свою землю у Добровольчому Українському Корпусі «Правий Сектор», багато разів був на передовій, також пішов до добровольчого будівельного батальйону Добробат і неймовірно пишається спільній справі із «справжніми патріотами, які воюють за рідну землю без зарплатні, фінансування від держави чи будь-яких інших пільг».
Антон Стречень – також із Запоріжжя, одного з міст, які зараз переживають дійсно важкі часи. Коли в травні він отримав повістку, військовослужбовці за його спеціальністю не були потрібні. То ж, він ходив до військкомату кожного понеділка протягом п’яти тижнів, доки не отримав позитивну відповідь. «Коли закінчиться війна, - каже він, - приїду додому розцілую своїх дівчат, повішу форму до шафи, щоб вона мені більше не знадобилась, і заїду до свого магазина привітаю своїх колег з Перемогою».
Микола Ардюков, завідувач відділу у магазині в ТЦ «Respublica» в Києві, який на службі вже більш ніж пів року, вже домовився із колегами: коли закінчиться війна, проведе AR-time свого відділу. «Дуже сумую за JYSK, і коли є можливість, приїжджаю до магазину. Колеги, не впадайте у відчай, тримайтеся, тримайте нас, а ми будемо тримати вас. Всіх люблю та обіймаю. Окремо для мого магазина - як тільки демобілізуюсь, приготую велику піцу!».
Олексій Філіпов, Завідувач відділу в магазині JYSK в Одесі: «Понад усе сумую за сім’єю, коханою, товстеньким котиком Оскаром і песиком Габі. Як повернуся після перемоги – буде найгучніше весілля!».
Ігор Сокіл, завідувач відділу у ТЦ «Мегацентр» у Чернігові, отримав повістку одного дня прямо на робочому місці та служить з 15 липня. «Колегам хочу передати подяку за підтримку, за те що вони продовжують віддано працювати на своїх місцях! Це також наближає нашу перемогу! Компанії JYSK хочу подякувати за матеріальну підтримку, це дійсно важливо для сімей військовослужбовців. А також хочу подякувати за організацію зборів коштів, особливо до БФ «Повертайся живим», в першому з яких я ще встиг взяти участь. Особисто бачу допомогу цього фонду підрозділам нашої військової частини».
Олег Кірнос , завідувач відділу у ТЦ «Україна» в Києві. З перших днів війни Олег пішов добровольцем в ТрО та поєднував службу з роботою в магазині від відкриття магазину в воєнний період і дотепер. «Звичайно, нелегко поєднувати службу й роботу в магазині, але я хочу працювати та люблю свою роботу, і також хочу бути корисним для країни й для земляків».
Олександр Панченко, Заступник менеджера з питань регіонального розвитку : «Найбільше сумую за своєю дружиною. А також за улюбленою роботою, відрядженнями та колективом. Як би не було нам тяжко зараз, у майбутньому все буде добре!!!»
Володимир Ковальчук, продавець-консультант у магазині в ТЦ «Україна» в Києві: «Понад усім сумую за дівчиною та можливістю планувати. Коли закінчиться війна, поїду з друзями в Крим!».
Ігор Кривий, завідувач відділу в одному з харківських магазинів: «Пішов до лав ЗСУ, щоб прискорити перемогу. Адже хто, якщо не я? Після закінчення війни хочу добре виспатися і поїхати із дружиною у відпустку».
Владислав Бабіч, завідувач складу одного з київських магазинів: «Понад усе сумую за батьками, коханою і, звичайно, роботою та колегами. Перемога буде за нами. Все буде Україна!».
Роман Йовенко, завідувач складу в ТЦ «Gulliver» у Києві: «Вже уявляю, як по закінченню війни відпочину морально і з гарним настроєм піду на роботу в JYSK».
Максим Мороз, стажист керуючого магазином у Вінниці: «Пішов в ЗСУ, бо хотів бути корисним на цій війні, захистити свою країну від «мордора». Дуже сумую за JYSK, за всіма колегами, дуже вдячний за підтримку компанії в цей складний період».
Володимир Мазур, завідувач відділу у Хмельницькому: «Сумую за здоровим сном і ванною, а також – за речами, які не мають кольору камуфляжу. Мрію, як закінчиться війна, обійняти дружину й сім’ю».
Сергій Бокачов, заступник керуючого у львівському магазині JYSK: «Мрію після нашої перемоги я повернусь до звичного ритму життя та роботи. Дуже сумую за спокійним життям, сім'єю та колегами».
Владислав Казаков, керуючий магазину в ТЦ «Atmosfera» в Києві: «Перше, що зроблю після перемоги, поїду відпочивати з близькими людьми. Поїду в гори, або туди, де сонце, море, спека. Знайте, що з кожним днем ми наближаємося до перемоги. Головне - пам’ятати та вірити в це».
Сергій Савченко, завідувач складу магазину у Бучі: «Перше що зроблю після перемоги - обійму дружину, яка закордоном вже пів року, потім зберу всіх тих, з ким починав, які підтримали мене як командира, і віднеслись серйозно до того, що робили».
Олександр Фурсов, завідувач відділу магазину в Миколаєві: «На службі вже більш ніж два роки… Після перемоги буду виховувати сина, біля якого з 9 місяців його життя був поруч лише 10 діб…Буду планувати подальше життя».
Михайло Мченський, завідувач складу в магазині у ТЦ «Харків супермаркет»: «Сумую за сім'єю звісно, та і загалом за довоєнним життям. Хочу побажати всім, щоб трималися, по можливості, допомагали й обов'язково вірили в ЗСУ і в нашу неодмінну перемогу!».
Олександр Буднік, завідувач відділу магазину у ТЦ «Blockbuster Mall» у Києві: «По закінченні війни буду святкувати весілля! Колеги, не падайте духом, по можливості допомагайте військовим і чекайте на перемогу!».
Ілля Фролов - керуючий одного з магазинів у Дніпрі. 24 лютого разом із батьком пішли добровольцями та стали на захист Батьківщини. Та, на превеликий жаль, його батько загинув у кінці квітня у бою. До його порад неможливо не прислухатися: «Цінуйте життя, не проживайте його дарма, намагайтесь зробити свій вклад до перемоги та спільного майбутнього…адже наша сила в єдності, ми вистоїмо, і все буде Україна!».
Також вітаємо колег, які з об'єктивних причин не змогли поділитися інформацією, але передають колегам також привіт.
Колеги, ми дуже вами пишаємося і дуже чекаємо на зустріч!
Все й справді буде Україна!!
